Чому Тобі потрібно було вмерти?
Невже, не можна без хреста?
Переписати долю так,як хочеш,
Не 33, а довге щоб було життя…
Чому Тобі прийшлося постраждати?
Невже, не можна просто без хреста…
Щоб всім нужденим дарувати
Без мук,- Спасіння й Вічні Небеса?
Ти-Бог, Всесильний і Величний,
Чому тоді, коли взивав Твій Син,
Ти не післав Йому Своє Спасіння,
Від кам‘яних сердець не захистив?
Моє дитя…Тобі не зрозуміти плани,
Чому така історія буття…
Я бачу Всесвіт, ти лише «сьогодні»,
В моїх Руках минуле й майбуття…
Мій Син пройшов цей шлях страждання,
Щоб ти отримав волю від гріха
І Я, Йому дозволив смерть прийняти,
Щоб ти був вільним від хреста…
Я не залишив Свого Сина,
І не залишу я тебе,
Там, в Гефсиманії, і на Голгофі,
Я разом з Ним терпів усе…
Якби не смерть, то б не було і Воскресіння,
Якби не зрада, то б перемоги не було.
І ти не зміг би просто жити,
І вірити, що після ночі-День Прийде.
Цей День Прийде, коли і ти воскреснеш,
Побачиш віч-на-віч Мене,
І всі питання серця вмить залишиш,
Бо навіки щасливим, вільним станеш ти…
25.04.22
(Автор Янюк Е.С.)
Comments